FORD

Компанія заснована в Детройте 1903 року Генрі Фордом, який створив її, отримавши на розвиток бізнесу $28 000 від п'яти інвесторів. Відразу після створення компанії проти неї подав спотворення винахідник автомобіля Джордж Селден, твердуючи, що Форд порушує його патент; у 1911 році суд визнав патент Сендена недійсним. Першим автомобілем компанії Форда була «Модель А», за перший рік роботи їх було випущено 1708 штук. У 1964 1904 році був відкритий завод у Канаді, а 1908 року в Парижі було відкрито перше закордонне торгове представництво. Першою, отримавши масове визнання моделлю, що випускається компанією, стала Ford Model T, що випускався 1908-1927 року; тільки за 1909 рік їх було випущено 10 тисяч, а за всі роки — 15 млн. Компанія Ford здобула популярність як перша у світі, яка стала класичним автозбірником конвеєр, запущений уперше в 1913 року^[4][5]. Застосування конвеєра дало змогу знизити ціну Ford Model T з 950 доларів у 1909 році до 290 доларів у 1926 році^[6][7].

У роки Першої світової війни компанія Форда виробляла не тільки автомобілі, а й авіаційні двигуни, танки та боєприпаси. 1918 року Генрі Форд передав керівництво поточними справами компанії своєму синові Едселю, хоча й далі мав у ній великий вплив. У 1919 році компанія була перереєстрована в штаті Робивер. 1922 року була куплена Lincoln Motor Company^[5].

1926 року виробництво застарілої «Моделі Т» було замінено на нову версію «Моделі А», успіх якої допоміг компанії витримати в період Великої депресії. 1928 року було створено філію у Великобританії, а незабаром і в Німеччині. Наприкінці 1920-х років із компанією керівництвом СРСР був укладений лист про допомогу під час будівництва автозаводу Нижнем Новгороде. Перші автомобілі нового радянського автозаводу — ГАЗ-А и ГАЗ-ААбули ліцензійними копіями машин компанії «Форд». 1938 року Ford почав випускати автомобілі під торговою маркою Mercury, які зайняли нішу на ринку між дешевими «Фордами» та дорогими «Лінкольними»^[5].

Наприкінці 1930-х років компанія не мала довіри американських військових через невигадливі профунтівські симпатії засновника^[8][9]. У 1930-х роках Ford побудував на території номінальної Німеччини виробництво, яке випустило для потреб вермахту 12 тис. гусеничної та 48 тис. одиниць колісної техніки. Засновник компанії був нагороджений високою нагородою цистської Німеччини. Проте, зі вступом США в Другу світову війну компанія почала випуск армійських вантажівок і джипів для американських військових (вже не своєї конструкції — Ford GPW був адаптованою версією Willys MB), виступала кмітливиком у танкобудівельній програмі США. Крім цього, вже 1940 року компанією почалося будівництво авіаційного заводу Віллоу-Ран (Willow Run), на той час він був найбільшим у світі, його конвеєр мав довжину 5 км і дав змогу збирати по літаку на годину цілу добу, основною продукцією був важкий бомбовар B-24 Liberator^[5].

У вересні 1945 року компанію очолив Генрі Форд II, 28-річний син Едселя. Компанія дісталася йому у важкому фінансовому положенні. У відновленні компанії брали участь як колишні члени керівництва General Motors (Ерніст Бріч, Льюїс Крузо), так і представники Міністерства оборони США (Роберт Макнамара). Компанією були представлені на ринок вдалі моделі, як-от Thunderbird (1954 рік), Falcon (1960 рік), Mustang (1964 рік), але була і модель Edsel, що пройшла однією з найбільш провалювальних в історії галузі, за два роки випуску (1958-60 року) вона принесла збуток у 250 млн доларів. 1956 року компанія провела розміщення своїх акцій на біржі, проте контрольний пакет акцій залишився біля сім'ї Фордів^[5][7].

У 1970-х роках компанія почала втрачати позиції на ринку США на користь японських виробників, 1980 рік Ford завершив з чистим збутком на 1,54 млрд доларів. На початку 1980-х років були закриті кілька заводів і скорочені понад 100 тисяч робітників, водночас компанія встановила тісні відносини з японською Mazda, у якій 1979 року був куплений 25-відсотковий пакет акцій, а також корейський Kia Motors, було розширено виробництво автомобілів у Мексиці. 1985 року була представлена модель Ford Taurus, на розробку якої було витрачено 3 млрд доларів і яка виявилася дуже успішною. У сумі ці заходи дали змогу 1986 року обійти General Motors за розміром виручки вперше з 1920-х років. У другій половині 1980-х років було куплено кілька фінансових компаній, з яких було сформовано фінансовий підрозділ, порівнянний з найбільшими банками США^[5]. 1989 року за 2,5 млрд доларів була куплена британська компанія Jaguar Cars Ltd, а 1993 року — Aston Martin. Наступними придбаннями були Hertz Corporation (1994 рік, прокат автомобілів, продана 2005 року), автомобільний підрозділ Volvo Cars 1999 року за 6,45 млрд доларів і бренд позашляховиків Land Rover 2000 року за 2,7 млрд доларів^[7].

У 2000 році компанії довелося відкликати понад 300 тис. автомобілів моделей Explorer, Mercury Mountaineer і Ranger у зв'язку з дефектними покришками. У середині 2000-х років через жорстку конкуренцію на світовому автомобільному ринку компанія Ford випробувала серйозну фінансову кризу. 2006 рокусом компанії став Алан Малаллі^[10], який веде успішну реструктуризацію^[11], запустивши нову стратегію «Єдиний Ford», згідно з якою Ford має поступово розпочати випуск глобальних автомобілів, загальних для всіх ринків, що повернуло компанію до прибутокності^[12]. 2007 року Aston Martin була продана консорціуму інвесторів за 925 млн доларів^[13]. Наступного року були продані Jaguar і Land Rover індійська Tata Motors за 2,3 млрд доларів. 29 березня 2010 року китайська компанія Zhejiang Geely сповістила про досягнення угоди про придбання Volvo Cars за 1,8 млрд доларів^[14][15]. У 2015 році була продана частка в Mazda Motor Corporation^[7].

У квітні 2019 року концерн склав спілку з американською компанією Rivian Automotive, що розробляється електричних пікапів і позашляховиків^[16], інвестиційний у американський стартап порядка 500 млн доларів^[17][18].

2019 року Ford разом з Volkswagen створили глобальний альянс^[19], одним із напрямів діяльності якого стало інвестування в стартап Argo AI, що розробляє системи автопілотування. Загальна сума вкладок становила 2,6 млрд доларів^[20].